– Хто придбав того будинка ? Має бути гарно. – Вона з цікавістю спостерігала метушню довкола старовинної будівлі, яку нещодавно почали відновлювати та реставрувати.
Вона просто писала верлібри, які публікувала на фото вулиць її міста та будинків епохи модерн. Звичайне собі хобі. А він просто придбав того будинка, бо круговерть мегаполісу почала погано впливати на його нервову систему.
Вона працювала у крамничці із гардинами. Допомагала людям облаштовувати їхні оселі, сама ж винаймала кімнату у будинку, де окрім неї мешкало ще п’ятеро людей: Тимофій – програміст, Влада – медсестра із пологового будинку, Ірка і Вадим – пара закоханих студентів із медколеджу і «Рембо» (у паспорті Роман, але менше з тим) – місцевий піцайоло. Одним словом – сумувати ніколи. Робота – дім – робота.
У нього – історія інша. Респектабельний мен із солідним CV, вранішня кава у старовинній кав’ярні на розі не менш старовинної вулиці Лондона. Шкіряне крісло у власному кабінеті із панорамним виглядом на Business Design Centre. Вечеря у ресторані (знали б Ви, як йому набридли ті ресторани! В душі він – простий хлопець із ностальгією за звичайним хлібом із смальцем і часником, але статус не дозволяє тхнути часником на конференціях). Постійно тримай форму. Набридло. Залишив все і переїхав до Чорткова. В минулому столітті тут жила його бабця. Потім вона емігрувала із італійцем у Австрію, але це вже зовсім інша заплутана історія.
– Ці штори потрібно пошити до 20 числа. Чудовий узір із назвою «Піони та абстракція». – Повідомила їй Ніна Степанівна тоном, який означав, що замовлення серйозне і дороге.
– А хто замовив? – Запитала вона трішки засмутившись. Наближався Новий Рік і святкувати його в шторах вона точно не планувала, а з великими замовленнями так, зазвичай, траплялося у свята. Вони просто руйнували усі плани.
– Той англієць, що придбав історичного будинку на Шевченка. І, напевне, він тут надовго.
Вимірювати рулеткою стелю заввишки 3 метри не надто просто, але за два роки роботи у салоні, вона навчилася здавати подібні об’єкти віртуозно. І чомусь саме у будинку по бульварі Шевченка рулетка вмудрилася похилитися, зачепити відерко із водоемульсійкою і щітки, вся конструкція падає саме в той момент, коли до кімнати заходив англієць. І – вуаля, вони вдвох в травматології. Більш романтичного Нового Року годі було й очікувати.
Про специфічність англійського гумору знають усі. Хто б міг подумати, що англієць запросить її на святкування Нового Року… А потім усе закрутилося наче та новорічна хуга. Так, інколи, буває.
До слова, вони й досі живуть там, по бульварі Шевченка і ті штори із візерунком «Піони та абстракція» знають краще за мене усі подробиці.
Stellar Pattern 