
Хороші та суттєві зміни зазвичай приходять тихо та залишаються назавжди.
У той ранок, коли вона збиралася на роботу, їй було зовсім не відомо, що лист написаний, букет квітів замовлений, а столик на двох в її улюбленій кав’ярні, зарезервовано ще минулого тижня. Про ці всі моменти вона не здогадувалась зовсім.
Вони давно думали поговорити про те. Кожен окремо. Вона обдумувала потрібні фрази, їдучи в маршрутці на роботу. Особливо сміливі спадали на думку, коли попереду присідала пара – так мило, так зворушливо і так не про неї. Вона – строга, з нею не проходять сюсі-пусі.
Але, як буває зазвичай, постійно якісь справи, очікування слушного моменту, а почати з головного вдається не завжди.
– Виходь за мене. – Промовив він, відводячи погляд.
– У мене висока ймовірність спадкової хвороби. – Відповіла вона стишено та спокійно.
Зустрілися через тиждень. Поговорили знову. Попрощалися.
Хороші зміни приходять тихо. Час просіює усе зайве. Ти відпускаєш – і з’являється простір для нового. Згодом щасливий збіг обставин подарував їй зустріч із людиною, яка полюбила її плюси та мінуси разом зі всіма ймовірностями…