Я втомилася почуватися винною

«Я втомилася почуватися винною, –кажеш ти.– У вас війна, а я живу у Швейцарії.Ну, ти ж розумієш?» Різдвяний ярмарок десь у центрі Європи.Ми лущимо смажені каштани, на пальціхукаємо.Ніжний час Адвенту.Хтось тоненько співає ‘Hallelujah’,хтось чикрижить омелу на порційні гілки,а декотрі смакують ковбаски. «Але справді!»– червонієш ти аж до корінців волосся,так, ніби вечірнє сонце залило іржавимтепломсутінковий ліс.Continue reading “Я втомилася почуватися винною”

Ukrainian poetry

Василь Симоненко «Лебеді материнства» Мріють крилами з туману лебеді рожевіСиплють ночі у лимани зорі сургучеві. Заглядає в шибку казка сивими очима,Материнська добра ласка в неї за плечима. Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати,Не пущу тебе колиску синову гойдати. Припливайте до колиски, лебеді, як мрії,Опустіться, тихі зорі, синові під вії. Темряву тривожили криками півні,ТанцювалиContinue reading “Ukrainian poetry”

Self awareness

The town with which I have been trying to be friends for the past few years. My belief is that we come from where we are happy, where we feel in our place. Away from “as it should be”, “because it’s necessary”, “because you were born here”. We come from where we find ourselves, ourContinue reading “Self awareness”

Design a site like this with WordPress.com
Get started