She was not very pretty but she felt in harmony with herself🌸
Звичайна перехожа. Я йшла заклопотана та думала про своє. «Красива сукня» – зауважила я подумки. І зовсім без макіяжу.
В гармонії з собою
СЮЖЕТ «Лист»
Він говорив усе прямо в лице, все відверто. І цілком ймовірно міг бути рок-музикантом та писати пісні в стилі гранж, але він був священиком. «Ви повинні відпустити минуле, пробачити…», – ці слова, сказані у церковній тиші, серед образів сприйнялися по-особливому. Їй сотні раз це саме говорили усі знайомі і родичі, а вона їх, наче, не чула. І саме сьогодні те було усвідомлено. Все своєчасно.
У той же день вона написала листа людині з якою не говорила останні декілька років і яка скалкою засіла у її пам’яті.
Пішла до каплички – хороша давня звичка. Вмиротворює і допомагає структурувати думки – як важко починати з головного. Біля джерела зустрілися чоловік та жінка – обоє старі і сиві, набирають воду. Завжди захоплювалась парами, які прожили душа в душу все життя… Зайшла до улюбленої пекарні. Маленький магазинчик в якому затишно пахне духмяним хлібом та випічкою; потрібно вибрати щось нове.
– Зважте, будь ласка, цього печива з фісташками та зефір. – Відповіла на погляд завжди усміхненої продавщиці. Виходячи на вулицю, зіткнулася із підлітком-музикантом. Помітно, що у музичну школу, розташовану поряд, наплічник – саквояж із скрипкою.
Прийшла додому. Заварила кави. Відкрила instagram. Лист-відповідь, вдих-видих. В голові вирували думки: «Коли він прочитав мого листа, якою була його перша думка? Вираз обличчя? Він ішов по вулиці та стрибав? Скликав нараду із друзів? Мені не відомо чи засинає він сам чи ні, і які у нього плани на завтра…»
– Де ти поділася останні декілька років?
– Я була на будівництві стіни…
– Якої такої стіни?
– Великої Китайської. Жарт. Ймовірно, пам’ять, інколи, найвпертіша річ у світі
Так невимушено, наче вони говорили учора.
Затишне відчуття «свого»…
Два місяці минуло дуже швидко. На висоті 2500 м, у літаку ця історія здається вже дуже далеко. Знайтися випадково онлайн, через роки таки зустрітися, побачити разом полярне сяйво, відвідати кав’ярню у невеликому містечку, де ніколи не були до того… Хо-хо, який затишний аромат має його волосся та светр із скандинавським орнаментом. Думки сонні, думки щасливі.
Verlibr “Finally I see”
Old traditions
Цікаві, давні та дивні звичаї наших предків. У часи Київської Русі до прийняття християнства, вважалося, що високосний рік – рік наречених. Це був єдиний рік, коли дівчата могли засилати сватів першими, причому наречений не міг відмовити…❤ Доволі цікаво, а Ви якої думки?
Запіканка на пательні із крабовими паличками🦀
Для 4 осіб
Час приготування: 30 хв.
Діаметр пательні: 24 см.
Інгредієнти:
• Крабові палички 1 пачка
• Спагетті 150 гр.
• Яйця 5
• Цибуля 1 маленька або 1/2 великої
• Цибуля зелена за смаком
• Спеції, сіль, перець за смаком
• Олія соняшникова 2 столових ложки
• Сир твердий 80 гр.
Спосіб приготування:
• Крабові палички нарізати кружечками, декілька нарізати смужками та залишити для декору
• Спагетті приготувати до al dente
• Цибулю почистити та подрібнити
• Сир натерти
• У місткій посудині збити яйця із сіллю, перцем та спеціями
• До яєчної маси додати спагетті, подріблені крабові палички та цибулю. Ретельно усе вимішати
• На пательні розігріти соняшникову олію
• Усі інгридієнти викласти на розігріту пательню та готувати під кришкою на мінімальному вогні перших 10 хв., доки краї не почнуть рум’янитися
• Прикрасити запіканку тертим сиром та готувати під кришкою ще 5 хв.
• Останні штрихи – задекорувати запіканку смужками із крабових паличок та готувати, накривши кришкою ще 5 хв.
• Подавати до столу із Вашими улюбленими соусом та томатним соком
Смачного !
Verlibr
ЙМОВІРНОСТІ
Хороші та суттєві зміни зазвичай приходять тихо та залишаються назавжди.
У той ранок, коли вона збиралася на роботу, їй було зовсім не відомо, що лист написаний, букет квітів замовлений, а столик на двох в її улюбленій кав’ярні, зарезервовано ще минулого тижня. Про ці всі моменти вона не здогадувалась зовсім.
Вони давно думали поговорити про те. Кожен окремо. Вона обдумувала потрібні фрази, їдучи в маршрутці на роботу. Особливо сміливі спадали на думку, коли попереду присідала пара – так мило, так зворушливо і так не про неї. Вона – строга, з нею не проходять сюсі-пусі.
Але, як буває зазвичай, постійно якісь справи, очікування слушного моменту, а почати з головного вдається не завжди.
– Виходь за мене. – Промовив він, відводячи погляд.
– У мене висока ймовірність спадкової хвороби. – Відповіла вона стишено та спокійно.
Зустрілися через тиждень. Поговорили знову. Попрощалися.
Хороші зміни приходять тихо. Час просіює усе зайве. Ти відпускаєш – і з’являється простір для нового. Згодом щасливий збіг обставин подарував їй зустріч із людиною, яка полюбила її плюси та мінуси разом зі всіма ймовірностями…
Ukrainian poetry
Василь Симоненко «Лебеді материнства»
Мріють крилами з туману лебеді рожеві
Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.
Заглядає в шибку казка сивими очима,
Материнська добра ласка в неї за плечима.
Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати,
Не пущу тебе колиску синову гойдати.
Припливайте до колиски, лебеді, як мрії,
Опустіться, тихі зорі, синові під вії.
Темряву тривожили криками півні,
Танцювали лебеді в хаті на стіні,
Лопотіли крилами і рожевим пір’ям,
Лоскотали марево золотим сузір’ям.
Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу,
Виростуть з тобою приспані тривоги.
У хмельні смеркання мавки чорноброві
Ждатимуть твоєї ніжності й любові.
Будуть тебе кликать у сади зелені
Хлопців чорночубих диво-наречені.
Можеш вибирати друзів і дружину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Можна вибрать друга і по духу брата,
Та не можна рідну матір вибирати.
За тобою завше будуть мандрувати
Очі материнські і білява хата.
І якщо впадеш ти на чужому полі,
Прийдуть з України верби і тополі.
Стануть над тобою, листям затріпочуть,
Тугою прощання душу залоскочуть.
Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Весна 1962
Self awareness
The town with which I have been trying to be friends for the past few years. My belief is that we come from where we are happy, where we feel in our place. Away from “as it should be”, “because it’s necessary”, “because you were born here”. We come from where we find ourselves, our true selves… My grandmother was Polish and my grandfather was from Bulgaria, parents were born during the USSR. My year of birth is 1991. As it was written at the school graduation: “Peers of independent”. SLUSHNO
P.S Find a place with which you “synchronize” most harmoniously and which is most favorable to your inner rhythm, I wish everyone, against all odds
✏✒✏✒✏✒✏✒✏✒✏✒✏✒✏✒✏✒✏
Місто з яким намагалася потоваришувати останні декілька років. Я вірю в те, що ми родом звідти, де ми – щасливі, де ми відчуваємо себе на своєму місці, осторонь усіх «як належить», «бо так треба», «бо ти тут народилася». Ми родом звідти, де ми знаходимо себе, своє справжнє «я»… Моя прабабця по маминій лінії була полячкою, прадід по батьковій – із Болгарії родом. Діди/бабці, батьки – у свідоцтві про народження: СССР. Мій рік народження 1991 – як писали на випускному у школі: «Ровесники незалежності». Слушно. Колись мені трапилася фраза: «У свої 40 років я почуваю себе щасливішою, ніж у 30». Сподіваюся, так воно і буде…
P.S знайти місцину з якою найбільш гармонійно «сихронізуєшся» і яка найсприятливіша до твого inner rhythm, бажаю кожному
Фото та верлібр 2018
Home decor
Stellar Pattern 